ВИСНОВКИ

 Сучасний етап оновлення освіти характеризується пошуками нетрадиційних підходів до розв'язання навчальних, розвивальних і виховних завдань. Освітній процес спрямований на реалізацію головної мети  -  формування  конкурентоспроможної, компетентної особистості. Навчальний процес має бути зорієнтований  на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні.

У сучасному суспільстві, для якого характерні багатобарвна культурна мозаїка, потужний комп’ютерно - інформаційний потік, стандартизація свідомості, глобальне поширення мас-медіа, виникає нагальна потреба у вихованні освіченої людини, яка вміє жити у новому просторі та застосовувати свою унікальну самобутність. Мистецтво, як універсальна форма передачі образної, історичної, смислової інформації різних культур виявляється найбільш здатним розвивати духовний світ дитини та її індивідуальні здібності.

Узагальнення проаналізованих науково-педагогічних поглядів дає змогу визначити специфіку компетентностей, що формуються у школярів засобами мистецтва. По-перше, під час спілкування особистості з художніми цінностями у перебігу загального духовного зростання учнів їх мистецькі знання, практичний досвід, ціннісні художні орієнтації мають за певних умов трансформуватися в художньо-естетичні компетентності –здоров’язбережувальні , мистецтвознавчі, культурологічні - органічні складові життєвих компетентностей. По-друге, художньо-естетичні компетентності як характеристика розвитку особистості побудовані на комплексі взаємопов’язаних процедур, на комбінації інтересів, мотивів, ставлень, знань, умінь, які відображають інтегровані результати навчання у галузі мистецтва та сформовані особистісні якості. Тобто компетентності, які формуються у процесі мистецької освіти, мають особистісно-діяльнісний та інтегративний характер.

Полікомпетентність  як готовність до художньо-творчої самореалізації, самоосвіти й самовдосконалення у сфері мистецтва забезпечує метапредметні знання та вміння, серед яких визначну роль відіграють навички саморегуляції. 

  Таким чином, підкреслюючи важливість моделювання культурно - освітнього середовища за допомогою запропонованих методів і прийомів,  забезпечується умова щодо формування в учнів культурологічної, здоров’язбережувальної, мистецтвознавчої компетентностей, надається  можливість проявитися самостійним, творчим здібностям дитини, бажанню використовувати знання на практиці, залучення учнів до різноманітної діяльності, яка задовольняє їх духовним потребам, що є основною метою навчального курсу з мистецтва та складовою предметних компетентностей учнів.

Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на землі. ( Б.Брехт)